Договір про відмову від спадкування — це договір, який дає змогу спадкоємцеві ще за життя спадкодавця відмовитися від статусу спадкоємця. Дві ознаки відрізняють його від подібних інститутів: він двосторонній — стороною є сам спадкодавець — і укладається за життя спадкодавця.
Тому відмову від спадкування не слід змішувати ні з усуненням від спадкування, яке спадкодавець вчиняє одноособово, ні з відмовою від спадщини, яку спадкоємець вчиняє одноособово після смерті. На відміну від усунення, для відмови не потрібно зазначати підставу; згода спадкоємця вже є. В усуненні ж підстави перелічені в законі.
Порядок спадкування та розміри обов’язкових часток викладено на сторінці Спадкове право.
Що таке договір про відмову від спадкування?
Спадкодавець може укласти зі своїм спадкоємцем договір про відмову від спадкування безоплатно або з наданням зустрічного надання; особа, яка відмовилася, втрачає статус спадкоємця (TMK m.528).
Одноособова заява не замінює договір про відмову. Стороною договору є спадкодавець; документ, який спадкоємець підписав самостійно або посвідчив у нотаріуса, не є відмовою від спадкування. Різниця прямо закріплена й у нотаріальному законодавстві: посвідчення підпису, яке вчиняє нотаріус, засвідчує належність посвідченого підпису відповідній особі та не охоплює змісту правочину (Noterlik Kanunu m.82). Тому потрібний правочин — це не «посвідчення», а правочин, вчинений у формі нотаріального акта (Noterlik Kanunu m.89).
Так само й спадкодавець не може одноособово змусити спадкоємця до відмови — наявний у нього шлях — це усунення від спадкування, і воно обмежене підставами, переліченими в законі.
Як і де укладається договір про відмову від спадкування?
Вимога до форми сувора. Відмова від спадкування є договором про спадкування, і для його чинності необхідно, щоб його було укладено у формі офіційного заповіту: сторони одночасно повідомляють про свої бажання офіційній посадовій особі та підписують договір у присутності посадової особи та двох свідків (TMK m.545). Офіційною посадовою особою може бути суддя цивільного правосуддя, нотаріус або інша службова особа, якій законом надано таке повноваження (TMK m.532).
Слово «одночасно» є важливим: правочин, у якому сторони прийшли окремо й підписали окремо, цій формі не відповідає.
Свідками не можуть бути члени сім’ї. Форма офіційного заповіту визначає також, хто може бути свідком, і це найлегше пропустити в правочині, вчиненому в межах сім’ї. Особи без дієздатності, особи, позбавлені права обіймати публічні посади за рішенням кримінального суду, неписьменні, дружина/чоловік спадкодавця, кровні родичі за висхідною та низхідною лінією, його брати й сестри та подружжя цих осіб не можуть брати участі у складенні офіційного заповіту як посадова особа або свідок (TMK m.536). Тобто мати, батько, дитина, онук, брат, сестра, невістка, зять і подружжя не можуть бути свідками. Крім того, на користь посадової особи та свідків, які брали участь у вчиненні правочину, їхніх кровних родичів за висхідною та низхідною лінією, їхніх братів і сестер та подружжя цих осіб не можна вчиняти надання за цим правочином.
Тут спростовується й поширене припущення: секретарі та службовці нотаріуса також не можуть бути свідками (Noterlik Kanunu m.78). Тобто двох свідків потрібно знайти поза межами як сім’ї, так і нотаріальної контори. Недотримання форми є підставою для вимоги про визнання договору недійсним (TMK m.557).
Дієздатність також різна. Для складення заповіту достатньо мати здатність до розрізнення та досягти п’ятнадцяти років (TMK m.502), тоді як для укладення договору про спадкування необхідно мати здатність до розрізнення та бути повнолітнім, не перебувати під обмеженням дієздатності (TMK m.503).
Різниця між відмовою з наданням і без надання
Закон розрізняє відмову з наданням і безоплатну відмову, і різниця передусім виявляється щодо низхідних родичів: відмова від спадкування, вчинена з наданням зустрічного надання, поширюється й на низхідних родичів особи, яка відмовилася, якщо в договорі не передбачено іншого (TMK m.528). Для безоплатної відмови закон такого поширення не передбачає. В обох випадках доцільно записати становище низхідних родичів у договорі.
Майнове надання може підлягати зменшенню. Якщо спадкодавець за життя вчинив на користь спадкоємця, який відмовився від спадкування, майнові надання, що перевищують частину спадкової маси, якою можна розпоряджатися, інші спадкоємці можуть вимагати їх зменшення; у такому разі зменшенню підлягає лише сума, що перевищує обов’язкову частку особи, яка відмовилася (TMK m.573).
Якщо особа, яка відмовилася, зобов’язана повернути до спадкової маси певну цінність, у неї є два варіанти: за бажанням повернути цінність, що підлягає зменшенню, або за бажанням повернути до спадкової маси все отримане та взяти участь у поділі так, ніби вона не відмовлялася від спадкування (TMK m.574). Другий варіант може бути вигіднішим для особи, яка відмовилася, у випадках, коли спадкова маса за минулі роки зросла.
Відповідальність особи, яка відмовилася, за боргами спадкової маси
Отримання зустрічного надання може породити й відповідальність. Якщо на момент відкриття спадщини спадкова маса не покриває боргів і борги не сплачуються спадкоємцями, особа, яка відмовилася, та її спадкоємці відповідають перед кредиторами в межах зустрічного надання, яке вони отримали від спадкодавця протягом п’яти років до смерті, у розмірі їхнього збагачення на момент відкриття спадщини (TMK m.530).
Дві деталі визначають межі. П’ятирічний строк відраховується назад від дати смерті; визначальною є не дата договору. І відповідальність обмежується не всім отриманим зустрічним наданням, а лише збагаченням, що залишилося на момент смерті.
Чи можливий договір про відмову від спадкування між братами й сестрами?
У більшості випадків ні — але бажаного результату можна досягти іншим шляхом.
Стороною договору є спадкодавець. Документ, який двоє братів чи сестер склали між собою за життя матері або батька, не є договором про відмову від спадкування, і закон прямо визнає його недійсним: договори, які спадкоємець укладає з іншими спадкоємцями або з третьою особою щодо ще не відкритої спадщини без участі або дозволу спадкодавця, недійсні; надання, виконані за таким договором, можна вимагати повернути (TMK m.678).
Сама стаття вказує й на рішення: якщо спадкодавець бере участь або дає дозвіл, перешкода зникає. Правильна побудова така: договір укладається між спадкодавцем і спадкоємцем, який відмовляється, та укладається на користь певної особи (TMK m.529) — цією особою цілком може бути інший брат чи сестра. Тобто брат чи сестра не може бути стороною договору, але може бути вигодонабувачем.
Тут не можна оминути одну деталь: брат чи сестра-вигодонабувач водночас не може бути й свідком, оскільки брати й сестри та низхідні родичі спадкодавця не можуть бути свідками (TMK m.536).
Потрібно зазначити й два винятки. Якщо сам спадкодавець є братом чи сестрою — спадкоємцями особи без низхідних родичів є її батьки та їхні низхідні родичі — договір про відмову, укладений між двома братами чи сестрами, є чинним. І після смерті між спадкоємцями можливе передання спадкової частки; його умови — нижче під заголовком «Після смерті спадкодавця».
Коли відмова втрачає чинність і як припиняється?
Втрата чинності. Якщо договір про відмову від спадкування укладено на користь певної особи і ця особа з будь-якої причини не може стати спадкоємцем, відмова втрачає чинність. Якщо договір укладено не на користь певної особи, вважається, що його укладено на користь низхідних родичів найближчого спільного предка, і в разі, якщо вони не можуть стати спадкоємцями, відмова також втрачає чинність (TMK m.529).
Це положення вимагає читати побудову з попереднього розділу разом із ризиком: якщо відмову вчинено на користь іншого брата чи сестри і ця особа помре раніше спадкодавця, відмова також втратить чинність.
Скасування за згодою та відмова від договору. Договір про спадкування можна будь-коли скасувати письмовою угодою сторін (TMK m.546). Сторона, яка має право вимагати надання між живими за договором, у разі невиконання цих надань відповідно до договору або незабезпечення їх гарантією може відступити від договору за правилами зобов’язального права (TMK m.547). У разі відмови з наданням спір найчастіше виникає саме тут: зустрічне надання обіцяне, але не сплачене.
Закон надає спадкодавцеві ще одне право на одностороннє скасування, але воно не стосується цього договору: одностороннє скасування договору про спадкування прив’язане до випадку, коли особа, призначена спадкоємцем за договором про спадкування або якій залишено певне майно, згодом вчиняє поведінку, що утворює підставу для усунення від спадкування (TMK m.546). Особа, яка відмовилася, не є призначеним спадкоємцем або особою, якій залишено майно.
Оспорювання. Оскільки відмова також є розпорядженням на випадок смерті, підстави та строки оспорювання підпорядковуються загальному правилу: її можна оспорити в суді в разі відсутності здатності до вчинення розпорядження, помилки, обману, залякування, примусу, порушення закону або моралі чи недотримання форми (TMK m.557); право на позов втрачається після спливу одного року з моменту, коли про нього дізналися, а в будь-якому разі — десяти років щодо добросовісних відповідачів і двадцяти років щодо недобросовісних (TMK m.559). На що слід звернути увагу: оскільки закон визначає зовнішній строк як такий, що відраховується «щодо інших розпоряджень — від дати переходу спадщини», навіть якщо договір укладено багато років тому, десяти- і двадцятирічні строки обчислюються від смерті.
Який суд? Оскільки відмова від спадкування також є розпорядженням на випадок смерті, позов про її оспорювання, за відсутності іншого врегулювання, розглядається у цивільному суді першої інстанції (HMK m.2), і виключна підсудність належить суду останнього місця проживання померлого (HMK m.11/1-a; TMK m.576).
Що закон припускає, якщо це не записано в договорі?
Закон залишає сторонам три питання і для кожного встановлює правило за замовчуванням. Якщо в договорі це прямо не визначено, діє таке правило, і кожне з трьох може призвести до результату, відмінного від очікуваного сторонами.
| Якщо не записано в договорі | Правило закону за замовчуванням | Підстава |
|---|---|---|
| Вигодонабувач | Вважається укладеним на користь низхідних родичів найближчого спільного предка | m.529 |
| Становище низхідних родичів (у разі відмови з наданням) | Поширюється на низхідних родичів | m.528 |
| забезпечення майнового надання | якщо не сплачене або не забезпечене, виникає право відмовитися від договору | m.547 |
Усі три питання можна прямо врегулювати в договорі. Особа, яка відмовляється і не бажає, щоб це вплинуло на спадкові права її дітей, повинна наполягти на внесенні цього до договору.
Чи можлива відмова після смерті спадкодавця? Відмова від спадщини та передання частки
Ні. Стороною договору про відмову є спадкодавець; після смерті такий договір укласти неможливо. Але після смерті спадкоємець, який не бажає своєї частки, має два окремі шляхи, і їхні наслідки різні.
| Відмова від спадкування | Відмова від спадщини | Передання спадкової частки | |
|---|---|---|---|
| Коли | За життя спадкодавця | Після смерті | Після смерті |
| Хто сторона | Спадкодавець + спадкоємець | Спадкоємець одноособово | Спадкоємець + набувач |
| Як, куди | У формі офіційного заповіту; у присутності посадової особи та двох свідків (m.545) | Усна або письмова заява до суду цивільного правосуддя (m.609) | Між спадкоємцями письмово; з третьою особою — у формі посвідчення нотаріусом (m.677) |
| Строк | Не обмежений строком | Три місяці. Для законного спадкоємця строк обчислюється від дати, коли він дізнався про смерть, якщо не доведено, що він дізнався про свій статус спадкоємця пізніше; для призначеного спадкоємця — від дати офіційного повідомлення йому про розпорядження (m.606) | Не обмежений строком |
| Чи можна отримати зустрічне надання | Так, відмова з наданням | Ні | Так |
| Статус спадкоємця | Втрачається (m.528) | Частка переходить до уповноважених осіб так, ніби спадкоємець не був живим на момент відкриття спадщини; тому низхідні родичі особи, яка відмовилася, можуть стати спадкоємцями (m.611) | Зберігається. Якщо передання вчинено з третьою особою, ця особа не може брати участі в поділі й може лише після завершення поділу вимагати передачі їй частки, виділеної спадкоємцеві; у переданні між спадкоємцями такого обмеження немає (m.677) |
| Відповідальність за борги спадкової маси | За загальним правилом немає; однак якщо спадкова маса не покриває боргів і борги не сплачуються спадкоємцями — у розмірі збагачення від зустрічного надання, отриманого протягом п’яти років до смерті (m.530) | За загальним правилом немає; однак якщо спадкодавець був неплатоспроможним — у межах вартості, отриманої протягом п’яти років до його смерті та яка підлягає поверненню під час поділу (m.618) | Зберігається — оскільки спадкоємець, який передав частку, залишається спадкоємцем, він несе солідарну відповідальність за боргами спадкової маси (m.641) |
| Джерело | TMK m.528–530, m.545 | TMK m.605–611, m.618 | TMK m.641, m.677 |
У відмові від спадщини є ще одна деталь: якщо неплатоспроможність спадкодавця на дату смерті є очевидною або офіційно встановлена, спадщина вважається відмовленою (TMK m.605); окремої заяви не потрібно. Деталі — на сторінці як відмовитися від спадщини. Договір про поділ, укладений між спадкоємцями, також підлягає письмовій формі (TMK m.676).
Поширені запитання
Чи можна укласти договір про відмову від спадкування в управлінні реєстрації нерухомості або в нотаріуса простим зобов’язанням?
Ні. Відмова стосується не певної нерухомості, а статусу спадкоємця в цілому, і її необхідно укласти у формі офіційного заповіту: спадкодавець і спадкоємець разом, у присутності офіційної посадової особи та двох свідків (TMK m.545). Одноособове зобов’язання, посвідчене в нотаріуса, цій формі не відповідає.
Чи обов’язково спадкодавець також має прийти для відмови від спадкування?
Так. Сторони одночасно повідомляють про свої бажання офіційній посадовій особі та підписують договір у присутності посадової особи та двох свідків (TMK m.545). Правочин, який спадкоємець замовив самостійно, не є договором про відмову від спадкування.
Нехай брат/сестра відмовиться від спадкування, ми складемо це між собою — чи можливо?
Документ, складений між вами за життя ваших батьків, недійсний (TMK m.678). Правильна побудова — укладення договору між спадкодавцем і вашим братом чи сестрою та на вашу користь (TMK m.528, m.529). Ви можете бути вигодонабувачем, але не можете бути свідком у цьому правочині (TMK m.536).
Чи може особа, яка відмовилася від спадкування, згодом передумати?
Одноособово — ні. Договір про спадкування можна скасувати письмовою угодою сторін (TMK m.546). Односторонній відступ від договору можливий лише у вузькому випадку: якщо надання між живими за договором не виконуються або не забезпечуються гарантією, сторона, яка має право їх вимагати, може відступити від договору (TMK m.547). За наявності умов окремим шляхом є й позов про оспорювання (TMK m.557).
Чи можуть діти спадкоємця, який відмовився, успадковувати?
Якщо відмову вчинено з наданням зустрічного надання, вона поширюється й на низхідних родичів, якщо в договорі не передбачено іншого, — тобто діти також залишаються поза колом спадкування. Для безоплатної відмови закон такого поширення не передбачає; тому діти за загальним правилом зберігають статус спадкоємців (TMK m.528). Щоб не залишати невизначеності, доцільно прямо записати становище низхідних родичів у договорі.
Нормативна база
Цивільний кодекс Туреччини № 4721 — m.502–503 (здатність до складення заповіту та укладення договору про спадкування), m.528 (відмова від спадкування), m.529 (втрата чинності), m.530 (відповідальність перед кредиторами спадкової маси), m.532 (офіційний заповіт), m.536 (заборона участі у вчиненні), m.545 (форма договору про спадкування), m.546–547 (скасування та відступ від договору), m.557 (підстави оспорювання), m.559 (строки оспорювання), m.573–574 (зменшення надання особі, яка відмовилася, та повернення), m.576 (компетентний суд), m.605–606, m.609 та m.611 (відмова від спадщини та її наслідок), m.618 (відповідальність осіб, які відмовилися від спадщини неплатоспроможного спадкодавця), m.641 (відповідальність спадкоємців за боргами спадкової маси), m.676–678 (договір про поділ, передання спадкової частки, договір щодо не відкритої спадщини) — mevzuat.gov.tr
Закон Туреччини про нотаріат № 1512 — m.78 (особи, які не можуть бути свідками), m.82 (чинність нотаріальних правочинів та обсяг посвідчення підпису), m.89 (правочини, обов’язкові у формі посвідчення) — mevzuat.gov.tr
Цивільний процесуальний кодекс Туреччини № 6100 — m.2 (компетенція), m.11 (виключна підсудність у спадкових справах) — mevzuat.gov.tr
Пов’язані сторінки
- Спадкове право — головна сторінка
- Усунення від спадкування та «позбавлення спадщини»
- Як відмовитися від спадщини?
- Як розраховується обов’язкова частка?
- Як отримати свідоцтво про право на спадщину?
- Мати померла, батько одружився: що буде зі спадщиною?
Ця стаття має загальноінформаційний правовий характер і не є правовим висновком. Оскільки умови кожної справи різняться, для вашої конкретної ситуації рекомендується отримати правову допомогу у вашого адвоката.